Арканда — середньостиглий дворядний сорт озимого ячменю селекції Saatbau, призначений для отримання товарного зерна фуражного напряму. Сорт поєднує стабільну врожайність, крупне виповнене зерно, високу кормову цінність і добру адаптивність до різних погодних та виробничих умов.
Насіння озимого ячменю Арканда підходить господарствам, яким потрібен пластичний сорт для вирощування у Степу, Лісостепу та Поліссі зі стійкістю до вилягання, ламкості стебла, посухи й основних хвороб.
Призначення
Озимий ячмінь Арканда вирощують для отримання товарного зерна фуражного напряму. Крупність, виповненість і висока натура зерна забезпечують його добру кормову цінність.
Сорт доцільний для господарств, які прагнуть поєднати продуктивність із широкою адаптивністю та зберегти сформований урожай за несприятливих погодних умов.
Ключові особливості сорту
Арканда — середньостиглий озимий ячмінь із дворядним колосом і раннім початком колосіння. Рослини заввишки 80–90 см формують крупне, добре виповнене зерно.
Сорт характеризується міцним стеблом, високою толерантністю до вилягання та ламкості. Пластичність до ґрунтово-кліматичних і виробничих умов підтверджується широким ареалом вирощування — від Франції до Туреччини й Азербайджану.
Потенціал врожайності та якість зерна
Потенціал врожайності Арканди становить 7–10 т/га. У демонстраційних посівах Saatbau сорт формував до 8,04 т/га залежно від регіону та умов вирощування.
Маса 1000 зерен становить 52–58 г, вміст білка — понад 12,5%, сирої клейковини — понад 28%. Сорт формує крупне виповнене зерно з високою натурою та кормовою цінністю.
Стійкість до стресів і хвороб
Арканда має зимостійкість 7,7–8,2 бала та посухостійкість 8,8–9 балів. Стійкість до вилягання становить 7,9–8,1 бала, до осипання — 8,6–8,9 бала.
Сорт характеризується високою стійкістю до борошнистої роси та сажкових хвороб, доброю стійкістю до гельмінтоспоріозу, ринхоспоріозу, рамуляріозу й бурої іржі. Міцність стебла знижує ризик втрат під час достигання та збирання врожаю.
Зона та умови вирощування
Арканда рекомендована для вирощування у Степу, Лісостепу та Поліссі. Сорт адаптується до різних погодних і виробничих умов та придатний для господарств із різним рівнем ресурсного забезпечення.
Найкращими попередниками є зернобобові культури, картопля, багаторічні бобові трави, кукурудза на зелений корм і силос. Озимий ячмінь необхідно розміщувати на родючих, чистих від бур’янів полях, уникаючи переущільнення та перезволоження ґрунту.
Основні переваги
- Потенціал врожайності до 10 т/га.
- Середньостиглий дворядний сорт фуражного напряму.
- Крупне й добре виповнене зерно.
- Маса 1000 зерен 52–58 г.
- Висока адаптивність до умов вирощування.
- Посухостійкість до 9 балів.
- Стійкість до вилягання, осипання та ламкості стебла.
- Добра стійкість до основних хвороб озимого ячменю.
Рекомендації щодо посіву та вирощування
Рекомендована норма висіву залежить від строку сівби: для раннього посіву — 2–2,5 млн насінин/га, для оптимального — 2,8–3 млн насінин/га, для пізнього — 3,2–3,5 млн насінин/га.
Рекомендовані строки сівби: ранні — 5–10 вересня, оптимальні — 20–30 вересня, пізні — до 10 жовтня. За пізньої сівби норму висіву збільшують для формування необхідної густоти продуктивного стеблостою.
Для реалізації потенціалу сорту необхідні вирівняне посівне ложе, збалансоване мінеральне живлення та своєчасний контроль бур’янів і хвороб. Фосфорні й калійні добрива вносять під основний обробіток і під час сівби, азотні — частково перед сівбою та під час весняного підживлення.